Переробка зерна бобових культур, Крупозаводи, купити Переробка зерна бобових культур в Україні за найкащою ціною

Швидке зростання чисельності світового народонаселення обумовлює підвищений інтерес світового ринку зерна до бобових культур. Бобові – це перш за все, джерело недорогого білка, як основи харчування мільярдів людей на планеті, а також цінний компонент у раціоні сільськогосподарських тварин. Разом з тим, наслідки глобальної зміни клімату, успіхи селекції та агротехніки дозволили істотно розширити ареал вирощування бобових і збільшити їх врожайність. Зростання значущості бобових, підвищення до них інтересу аграріїв, переробників і підприємців змушує по-новому поглянути на технологію і техніку переробки їх зерна. Слід зауважити, що зерно різних бобових культур має різний хімічний склад, різні морфологічні особливості та різні фізико-механічні властивості, що обумовлює істотні відмінності у технології їх переробки.

Горох

Традиційна технологія переробки зерна гороху передбачає його очищення від домішок, фракціонування на дві фракції, пофракційне лущення, сортування отриманих продуктів, їх провіювання, шліфування та полірування з отриманням гороху цілого і гороху колотого шліфованого. Головними недоліками даної технології є низький вихід крупи (Табл. 1.1), відсутність можливості вироблення тільки гороху колотого, складність технології та висока енергоємність переробки. Зазначена технологія та її результати продиктовані застосуванням для лущення гороху машин типу А1-ЗШН, що до недавнього часу були єдиною конструкцією для такої операції. Однак, розробка нашою компанією лущильно-шліфувальної машини конструкції «КАСКАД» і машини для розколювання гороху МКГ відкрила дорогу більш досконалій, простій і набагато менш енергоємній технології переробки гороху, що реалізується навіть у межах універсального агрегатного крупоцеху «ОПТИМАТИК-К». Така вдосконалена технологія передбачає вироблення гороху цілого та колотого, а також тільки гороху колотого. Досвід роботи цілого ряду виробництв показує, що фактичний вихід при отриманні гороху цілого і колотого за вдосконаленою технологією істотно вище, ніж за технологією традиційною (Табл. 1.1), а крупі, що одержують, характерний прийнятний товарний вигляд (Рис. 1.2).

Рис. 1.2. Гороховая крупа по усовершенствованной технологии

Рис. 1.3. Гороховая крупа по новой технологии

Разом з тим, питомий вміст сім’ядоль у зерні гороху становить 90-94% від його маси і при порівнянні з одержаним виходом крупи видно істотні невикористовуванні резерви. Це зумовило подальші пошуки шляхів вдосконалення технології переробки цієї культури.

Таблиця 1.1. Вихід горохових круп при реалізації різних технологій.

Технологія	Найменування продукту	Вихід, %
Традиційна	Горох цілий і колотий	77
Удосконалена	Горох цілий і колотий	83-85
Удосконалена	Горох колотий	80-82
Нова	Горох колотий	88-90

Сьогодні компанія «ОЛИС» пропонує нову технологію переробки гороху, у якій забезпечується майже повне використання у крупу всього потенціалу зерна (Табл. 1.1)! Відмінною особливістю даної технології є переробка зерна гороху без його фракціонування, без використання лущильних поставів різного типу, а також без застосування процесів гідро-термічної обробки з метою ослаблення зв’язків між сім’ядолями і оболонками. У крупу переробляється все зерно, що надходить після очищення, без залишку, тобто без будь-якої кількості не перероблених «хвостів». Отримана крупа відрізняється відмінним товарним виглядом (Рис. 1.3), хоча технологією переробки також закладена можливість розподілу одержуваної крупи за якістю.

Сочевиця

Дана культура стрімко освоює все більше і більше посівних площ у країнах Європи та Азії. Значні обсяги цій культури вирощуються вже в Україні, Росії та Казахстані. Однак відсутність традицій споживання сочевичної крупи, а також традицій її виробництва сприяють експорту цієї культури у не переробленому вигляді.

Відсутність науково обґрунтованої вітчизняної технології переробки сочевиці потребувала вивчення світового досвіду роботи з зерном цієї культури. Виконаний аналіз показав недоліки існуючих технологій, що у свою чергу вимагало розробки сучасних методів їх реалізації. У результаті сьогодні ми пропонуємо досить просту та ефективну технологію переробки сочевиці у крупу, що дозволяє при її використанні отримати суттєві конкурентні переваги.

Як правило, зерно сочевиці містить велику кількість домішок і особливо важко відокремлюваних. Тому, при підготовці зерна до переробки велика увага приділяється його очищенню. Зерно сочевиці (Рис. 2.1) порівняно дрібне і крихке, тому у зв’язку з цим особливо важливим стає правильний підбір обладнання, схеми і режимів лущення. Товарний вигляд сочевичної крупи передбачає практично повну відсутність будь-яких домішок, що досягається використанням оптичних сортувальників, а також гладкої, блискучої поверхні, що забезпечується спеціальними методами полірування (Рис. 2.2 і 2.3).

У будь-якій технології вихід готової продукції істотно залежить від якості початкової сировини, проте середні показники пропонованої технології по виходу продуктів з зерна, вирощеного в Україні, ми наводимо у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Вихід продуктів при переробленні зерна сочевиці.

Найменування продукту	Вихід
Крупа ціла	60
Крупа, розділена на сім’ядолі	18
Січка	5
Борошенце кормове	6
Лушпиння	11

Рис. 2.3. Крупа, що розділена на сім’ядолі

У разі необхідності пропонована технологія може містити опцію вироблення тільки крупи, розділеної на сім’ядолі. У такому випадку спостерігається зниження виходу крупи, що обумовлено підвищеним утворенням січки та борошенця.

Нут

Обсяги вирощування нуту в Європі та Азії також стрімко ростуть. Зерно нуту – хороша експортна позиція вітчизняного рослинництва. Правильно вирощене і обмолочене зерно нуту покрите тонкою прозорою оболонкою і саме у такому вигляді вживається для приготування різних страв. Однак вітчизняний досвід вирощування цієї культури показує, що при дозріванні і обмолоті нуту в умовах підвищеної вологості його зерно дуже схильне до грибкових хвороб. Уражене зерно втрачає якість і товарний вигляд, що робить його непридатним для подальшого використання. У ряді випадків таке зерно (Рис. 3.1) вдається врятувати операцією його лущення, яка передбачає ретельне видалення верхніх зіпсованих покривів. У результаті пропонованої нами технології при відділенні 20% маси зерна у вигляді лузги і борошенця вихід зерна нуту цілого становить близько 20%, а зерна нуту, розділеного на сім’ядолі, близько 60% (табл. 3.1, Рис. 3.1 – 3.5).

Таблиця 3.1. Вихід продуктів при лущенні нуту.

Найменування продукту	Вихід, %
Нут цілий	20
Нут, розділений на сім’ядолі	60
Борошенце	13
Лушпиння	7

Рис. 3.3. Нут, що розділений на сім’ядолі

Боби

Зерно бобів (Рис. 4.1) дуже поширене в арабських країнах. Наприклад, майже кожен єгиптянин починає день зі сніданку сандвічем з бобами. Незважаючи на сприятливий клімат, вітчизняне рослинництво робить тільки перші кроки у вирощуванні цієї культури. Усе вирощене у нас зерно експортується у натуральному вигляді. Однак у переробленому вигляді воно ж коштує дорожче!

Хоча зерно бобів можна вживати в їжу разом з оболонкою, культурою їх споживання, наприклад, в арабських країнах передбачено використання попередньо лущених і розсортованих за розміром бобів.

Залежно від сорту і регіону вирощування зерно бобів відрізняється розмірами, а також формою і макро шорсткістю поверхні (Рис. 4.1), що обумовлює відмінність режимів їх переробки. На основі вивчення світового досвіду переробки бобів нами розроблена і апробована конкурентна технологія, що реалізована на основі сучасного обладнання і прийомів переробки. Промислову апробацію запропонованої технології проводили на партіях бобів, вирощених в Україні. Середні показники виходу продуктів переробки наведені в таблиці 4.1, а їх зовнішній вигляд – на рис. 4.2 – 4.5.

Таблиця 4.1. Вихід продуктів переробки бобів.

Найменування продукту	Вихід, %
Боби лущені великі	67-70
Боби лущені дрібні	7-10
Борошенце	8-10
Лушпиння	14-17

Дана технологія промислова, хоча і відрізняється простотою, а також можливістю реалізації за будь-яких масштабів виробництва.

Квасоля.

Звичне нам зерно квасолі у слов’янської кухні вживається у звичному для нас вигляді (Рис. 5.1). Однак, існують регіони, наприклад, арабський світ, де для приготування деяких страв з квасолі потрібно відокремити її верхню оболонку. Сьогодні квасоля – це також хороша експортна позиція для вітчизняних аграріїв, а поставки її у переробленому вигляді – додатковий прибуток. З урахуванням зростаючого інтересу до цієї культури компанія «ОЛИС» розробила технологію переробки квасолі різних сортів у квасолю лущену. Середні показники виходу продуктів переробки, отримані при апробації даної технології, наведені у таблиці 5.1, їх зовнішній вигляд – на рис. 5.2 і 5.3.

Дана технологія також можна реалізувати за будь-яких масштабів виробництва.