Зернові культури – продукт, що використовується у виробництві хліба, хлібобулочних виробів і круп. Крім того, на їх основі роблять концентровані й грубі корми, які використовуються у тваринництві. Недивно, що значну частину сільськогосподарських угідь відводять саме під посів зернових культур. Чим більше врожаю, чим більше кормових, продовольчих і технічних потреб здатні покрити державу. Щоб захистити себе від низької врожайності, яка трапляється за несприятливих кліматичних умов, фермери засівають наявні сільськогосподарські площі різними видами зерна.
Види зернових культур
Під зерновими культурами розуміють рослини, які людина обробляє заради отримання зерна. Згідно з науковими дослідженнями, це почали робити ще в глибокій старовині. Приміром, якщо рис почали вирощувати в III тисячолітті до н.е., пшеницю – ще в VII тисячолітті до н.е. Вже тоді зерна були відомі своєю поживністю. Зараз учені з’ясували, що в них містяться білки, вуглеводи, вітаміни, провітаміни й ферменти.
Виділяють декілька видів зернових культур:
- злакові – група, в яку входять хлібні сорти рослин (пшениця, овес, ячмінь, жито, кукурудза, рис, просо, рапс);
- бобові (горох, квасоля, соя);
- гречані (гречка).
На відміну від овочів і фруктів, для вирощування зернових культур не треба створювати тепличні умови. Це спрощує процес управління полем, економить матеріальні, трудові й тимчасові ресурси.
Озима пшениця
Озима пшениця – зернова культура, яка відрізняється поживною цінністю зерен і врожайністю. Крім того, вона добре переносить сезонне пониження температури, що відрізняє її від ярової пшениці. Попри те, що ця однорічна рослина, саме її найчастіше усього висаджують фермери.
Як правило, озиму пшеницю починають засівати в останні дні літа або на початку осені. У листопаді вона вже дає перші паростки, вегетація яких триває із зими до перших тижнів весни. В порівнянні з яровою культурою, врожай тут збирають набагато раніше.
Щороку впроваджуються й удосконалюються нові технології селекції озимої пшениці. Це дозволило виділити декілька сортів, які поширилися по світових фермерських господарствах. Серед них:
- ”Фаворитка”. Сорт відрізняється м’якістю і стійкістю до морозів, але низькою стійкістю до посухи. З 1 га поля можна зібрати 96-107 ц зерна.
- ”Антонівка”. Відмінністю цього сорту є висока швидкість дозрівання. Вегетаційний період у нього триває максимум 285 днів. При цьому він дає хороший врожай за будь-яких умов, незалежно від рівня вологості й температури.
- ”Шестопалівка”. Цей сорт відрізняється непримхливістю, стійкістю до низької вологості, морозу, інфекцій, вилягання і перезрівання. З 1 га поля фермери збирають до 8,5 ц зерна.
Те, скільки кінцевого продукту залишиться у результаті, не залежить від врожайності. Після збору зерна піддаються очищенню. Фермери обробляють їх на сучасному устаткуванні, яке допомагає понизити об’єм відходів.
Ячмінь
Ячмінь – рослина, яка буває однорічною, дворічною і багаторічною. В умовах нашої країни фермери обробляють як ярову, так і озиму культуру. Проте перевага віддається озимому ячменю. Як правило, він дозріває швидше, що дозволяє раніше зібрати врожай і використати очищені поля для висадки іншої культури. Таким чином, фермери збирають урожай двічі в рік. Щоб отримати ще більше кінцевого продукту, не збільшуючи виробничі витрати, вони використовують на полях техніку, яка проводить післяжнивну обробку зерен.
Ячмінь – зернова культура, яка погано переносить низькі температури. Раптові заморозки можуть стати причиною повного знищення урожаю. Зате ячмінь відрізняється стійкістю до низької вологості й спеки, тому його зазвичай обробляють в південних регіонах. При цьому використовують наступні сорти:
- “Вакула”. За умови щедрого поливу сорт дозволяє отримувати до 90 ц зерна з 1 га сільськогосподарської площі.
- ”Віконт”. Кормовий ячмінь, що використовується у виробництві комбікормів і кормових сумішей для тваринництва, а також в пивоварінні (за умови відповідного догляду). З 1 га поля фермери отримують до 70 ц зерна.
- ”Приазовський”. Яровий ячмінь, який добре переносить низьку вологість, а також шкідників, карликову іржу і борошнисту росу. З 1 га землі фермерські господарства отримують максимум 63 ц якісного зерна.
Щоб добитися високої врожайності оброблюваної зернової культури, в процесі висадки не треба проводити загущення.
Овес
Овес – зернова культура, що відрізняється стійкістю до дії негативних чинників. Його зерна наділені високою поживною цінністю і багатим вітамінно-мінеральним складом. Найбільш популярними сортами визнані:
- ”Лівша”. Сорт відрізняється стійкістю до низької вологості й температури, а також до хвороби, що викликається грибком головешка.
- ”Борець”. Найбільш цінний сорт вівса, який добре переносить посуху і вилягання. Його висівають переважно в посушливих районах, а у кінці вегетації отримують майже 31 ц з 1 га поля. Щоб збільшити урожай і захистити його від інфекцій, потрібно родючий грунт, хорошу агротехніку і своєчасну обробку.
- ”Комес”. Цей сорт вівса можна вирощувати практично на будь-якому грунті. Для високої врожайності потрібно обробку субстрату мінеральними добривами.
Для отримання хорошого урожаю вівса фермерські господарства активно борються з бур’янами, знищують шкідників і проводять інші заходи. Якщо при цьому вони висаджують насіння вузькорядним або перехресним способом, це допомагає збільшити норму висадки майже на 15%.
