Техніко-економічна оцінка ефективності сортових помелів пшениці

О.П. Верещинський, кандидат технічних наук, генеральний директор ТОВ «ОЛИС»

Як відомо, задачею сортових помелів є найбільш повне вилучення ендосперму в готову продукцію шляхом відділення його від інших анатомічних частин зерна. Степінь вирішення вказаної задачі є основою для оцінки рівня технології, організації та ведення помелу. Саме на цьому положенні засновані майже всі методи оцінки ефективності процесів помелу зерна, що до тепер являються предметом наукових пошуків. Однак, ефективність будь-якої технології, крім іншого, вимірюється рівнем затрат, необхідних для досягнення певного результату, що не враховується при розробці зазначених методів. Таким чином, визначення технологічної ефективності процесів помелу не достатньо для кінцевої оцінки ефективності технології. В результаті ціла низка важливих запитань, актуальних для будь-якого борошномельного заводу залишається без відповіді. Так, наприклад, неможливо визначити, при якому виході і якості борошна помел буде найефективнішим, яку ефективність очікувати від переробки зерна певної технологічної цінності,як порівнювати між собою ефективність різних помелів різного зерна. Таким чином, оцінка ефективності технології, що забезпечить успішність господарювання, має бути техніко-економічною. Метод, що забезпечує її реалізацію, повинен характеризуватися об’єктивністю, достатньою точністю, оперативністю та простотою.

Використовуючи статистичні дані інформаційного агентства АПК-Інформ, нами був проведений аналіз вартості різних сортів борошна з 2004 по 2009 роки. Вибіркові дані такого аналізу в періоди стабільних цін на зерно наведені в табл. 1.

Таблиця 1.

В останні роки за показник якості борошна, що характеризує рівень переробки зерна, використовують його білість. Цей показник є обов’язковим при визначенні сорту борошна, а значить і його вартості. На рис. 1 наведені графіки, побудовані за даними таблиці, що відображають вартість сортів борошна від його білості. При цьому числові значення білості сортів борошна були вибрані за даними більшості знаних підприємств галузі і для вищого, першого та другого сортів склали відповідно 59, 44 і 20 умовних одиниць білості. Як видно з малюнку, викладені дані підпорядковуються залежностям, що можуть бути описані лінійними рівняннями. Подальший аналіз показує, що значення вільного параметра кожного рівняння співпадає з вартістю зерна у відповідний період. Не нульовий член відображає рівень співвідношення вартості борошна різних сортів і зерна у різні періоди. Таким чином, вартість борошна Сб, визначається залежністю:

Сб = А*Б + Сз, грн/т (1)
де А – показник, що визначає залежність вартості борошна від його білості, грн/т у.о. білості,
Б – білість борошна, у.о., Сз – вартість зерна, грн/т.

Отже, вартість борошна любого з сортів можна представити як арифметичну суму вартості зерна за той чи інший період та додану вартість від переробки, що залежить від сорту (білості) борошна. Істотний вплив вартості зерна на вартість борошна є природнім, бо близько 90% затрат при виробництві борошна складає сировина. Різниця у вартості між сортами (білістю) борошна та зерном у різні періоди є різною, бо відображає стан попиту та пропозицій ринку.

При використанні наведених залежностей показник білості борошна набуває безперервності, що збігається з практикою. Дійсно, борошно вищого сорту з білістю, наприклад, 56 одиниць і 62 одиниці мають різну ринкову вартість, а борошно першого сорту з білістю 36 одиниць і борошно другого сорту з білістю 35 одиниць мають приблизно однакову вартість. Таким чином, показник «білість» не тільки визначає вартість борошна відповідно до його сорту, але і відображає вартість різного борошна у межах одного і того ж сорту.

 

З урахуванням залежності (1) сумарну вартість продуктів переробки, отриманих з певної маси використаного зерна, можна визначати як суму добутків маси відповідного сорту борошна і його вартості, визначеної за показником білості. Однак, до продуктів, що суттєво впливають на результати переробки, також належать висівки. Без врахування цієї складової визначення ефективності неможливо назвати повним. Звичайно, визначення білості висівок у фізичному розумінні є абсурдом. Однак, якщо подовжити пряму залежності вартості борошна від його білості (рис. 2) до перетину зі значенням вартості висівок Св у той-же період, то на осі білості отримаємо цілком визначене в арифметичному розумінні від’ємне число Бв, що умовно можна назвати «білістю висівок». Цей умовний показник є сталим для відповідного періоду і дає змогу визначити вартість висівок в залежності від вартості зерна. Його від’ємне значення, на відміну від борошна, вказує, що при переході частини маси зерна у висівки вартість цієї частини зменшується, що відповідає економічній сутності переробки. Таким чином, сумарна вартість Сп продуктів переробки, отриманих з певної маси зерна Вз, визначається виразом:

 де n – кількість продуктів переробки (борошно за сортами, висівки),
Бі – білість і-го продукту, у.о., Ві – маса і-го продукту, т.

Якщо обидві частини рівняння (2) розділити на вартість переробленого зерна (Вз х Сз), то значення К = С/Вз*Сз вказує, у скільки разів збільшується (зменшується) вартість зерна у результаті переробки з урахуванням виходу продуктів та їх якості, що повною мірою характеризує техніко-економічну ефективність переробки . Таким чином значення К може використовуватись як узагальнений критерій ефективності переробки.

Для зручності використання запишемо вираз у перетвореному вигляді:

де B_і – вихід і-го продукту, %.

Облік критерію ефективності К у відсотках надає зручності при порівняльних обрахунках і вказує на скільки відсотків сумарна вартість продуктів переробки перевищує вартість зерна у кожному випадку. Крім того, кожна складова обчислюваної суми за виразом (3) дає уявлення про внесок кожного з продуктів у рівень ефективності переробки.

Аналіз залежностей вартості борошна від його білості та вартості зерна і висівок за різні періоди показує, що «білість висівок» набуває значень близько 40 у.о., а значення А в середньому становить 9 грн/т у.о. Математична обробка даних показала, що з огляду на точність оцінки наведені величини придатні для практичного використання. У разі потреби значення А та Бв не складно уточнити для будь-якого періоду, виходячи з вартості борошна за сортами (вартості зерна, висівок) за цей же період.

 

Опубліковано за матеріалами
“Хранение и переработка зерна”
науково-практичний журнал
№9 (123), 2009 рік