Верещинський О.П. – генеральний директор ТОВ «ОЛИС», доктор технічних наук;
Шевченко Д.В. – начальник відділу розробок та впроваджень ТОВ «ОЛИС»
Як відомо, сім’ядолі у зерні гороху складають 90-94% від його маси [1], однак фактичний вихід круп гороху шліфованого, що виробляється за традиційною технологією, не перевищує 82-83% від маси очищеного зерна. При цьому вихід дрібки і мучки складає близько 7-8%. 3 огляду на вказаний ступінь викомалтання зерна гороху для харчування, збільшення виходу круп є перспективним напрямком розвитку технології його переробки.
Аналіз традиційної технології виробництва горохових круп [1, 2] показує, що утворення значної кількості мучки і дрібки спричиняють операції лущення-шліфування, які проводяться в лущильно-шліфувальних машинах.
Мал. 1 Машина МРГ для лущення гороху і розколювання його на сім’ядолі
Зазначені машини реалізують дію стирання абразивним ротором, тому подрібнення сім’ядолі зерна з утворенням дрібки і мучки є природнім наслідком їхньої роботи. Лущений горох, особливо відокремлені сім’ядолі, має пошкоджену поверхню, тому для підвищення товарного вигляду крупи зазначені продукти полірують. Операція полірування також проводиться в лущильно-шліфувальних машинах, але за значно «м’якших» режимів. Однак наслідком такої обробки є також відокремлення частин сім’ядолі у вигляді мучки, що також призводить до зменшення виходу круп.
Аналіз морфології та анатомії зерна гороху, а також традиційної технології переробки його у крупи дозволив обґрунтувати можливість вирішення задачі розробки обладнання та технології для виробництва не шліфованих круп із гороху, що реалізовуватиметься без використання лущильно-шліфувальних машин.
Результатом конструкторських пошуків стала розробка машини марки МPГ (мал. 1) для лущення гороху і розколювання його на сім’ядолі. Конструктивно машина МРГ становить собою горизонтальний ротор із бичами та ситовий циліндр із повздовжніми гальмівними планками. Отвори ситового циліндра прямокутної форми, довгий бік яких розташований перпендикулярно його вісі. Рухаючись уздовж ротора під дією бичів, зерно гороху зазнає навантажень здвигу та удару, що обумовлені взаємодією з бичами і гальмівними планками. Така взаємодія призводить до інтенсивного лущення зерна гороху та подрібнення його на сім’ядолі. Утворені сім’ядолі негайно виводяться з робочої зони машини шляхом просіювання через отвори ситового циліндра. Зерна, які не зазнали подрібнення, виводяться сходом із ситового циліндра окремо. Виявлено, що для різних партій зерна з метою отримання найкращих результатів необхідне встановлення певних силових навантажень, що виконується регулюванням швидкості обертання ротора машини. Разом із тим, збільшення силових навантажень не приводить до лущення слаборозвинених зерен, які зазвичай входять до складу зернової маси, та розколювання їх на сім’ядолі. При досягненні певної межі спостерігається руйнування таких зерен на шматки разом із насіннєвими оболонками. Враховуючи різницю в розмірах повноцінних і слаборозвинених зерен перед обробкою в машині МРГ доцільною е операція фракціонування з вилученням дрібної фракції зерна з процесу переробки.
Мал. 2 3ерно гороху
Крім того, виявлено, що повноцінні зерна гороху (мал. 2) у своїй масі завжди відрізняються міцністю щодо подрібнення на сім’ядолі та міцністю прикріплення оболонок. Виходячи з цього, режими обробки, що забезпечують мінімальну кількість утворення дрібки та мучки, повинні передбачати вибіркову силову дію на зерна, які відрізняються характеристиками міцності. Даної умови можна досягти відповідною технологічною схемою переробки, що передбачає повторні обробки сходової фракції машини. Слід зауважити, що при обробці в машині МРГ квіткові оболонки гороху відокремлюються зі збереженням кулеподібної форми (мал. З), мають низьку швидкість зависання та ефективно вилучаються в аспіраторах будь-якої конструкції.
Мал. 3 Лузга гороху, відокремлена в машині МРГ
Мал. 4 Технологічна схема виробництва круп з гороху не шліфованих:
l – розсів; 2 – машина МРГ; 3 – аспіратор
На основі наведених вище результатів досліджень було розроблено технологічну схему виробництва гороху коленого не шліфованого (рис. 4). Виробнича апробація показала, що вихід круп із гороху, вироблених за наведеною схемою, на 3-4% вищий, аніж при використанні традиційної технології. За зовнішнім виглядом отримані крупи суттєво відрізняються від круп, вироблених за традиційною технологією. Рівна, глянцева поверхня зерен без слідів пошкодження надає крупі покращеного товарного вигляду (мал. 5).
Мал. 5 Горох колений не шліфований
Таким чином, за результатами роботи рекомендовано нову технологію переробки зерна гороху у крупи, технологічну схему та обладнання для її реалізації. Розроблено та поставлено на виробництво дві моделі машини МРГ продуктивністю до 1,5 і 3 т/год. (www.olis.com.ua). Впровадження зазначеної технології дозволяє суттєво збільшити вихід круп із гороху, а також виробляти їхній новий вид – горох колений не шліфований.
ЛІТЕРАТУРА
- Крошко Г.Д. Правила організації і ведення технологічного процесу на круп’яних заводах [Текст]/Г.Д. Крошко [та ін]. – К.: «Віпол», 1998. – 145 с.
- Шутенко Є.І. Технологія круп’яного виробництва [Текст] / Є. І. Шутенко, С.М. Coц. – К.: «Освіта України», 2010. – 272 c.
