Особливості вирощування озимого ячменю. Наша діяльність в Україні та закордоном

Особливості вирощування озимого ячменю

Озимий ячмінь — культура, яка користується попитом як фуражна. У харчовій промисловості зерно ячменю застосовують як сировину для створення перлової та ячної круп, а також яєчного борошна, а пивовари виготовляють із зерна один із найдавніших хмільних напоїв. До переваг ячменю належить і висока затребуваність цієї культури у світі: Україна постійно експортує зерно ячменю.

На наших полях популярними стали такі сорти:

  • «Селена Стар»;
  • «Борисфен»;
  • «Трудівник»;
  • «Сейм»;
  • «Аборіген»;
  • «Сіндерелла»;
  • «Фантаст»;
  • «Ковчег».

Окремо варто сказати про різновиди, які вирощуються для виробництва пива – “Гладіс”, “Авалон”, “Філадельфія”, “Скарлетт”, “Кангу”, “Корсерто”, “Саншайн”.

Озимий ячмінь – злак, висота якого досягає 90 см, шестигранні або чотиригранні колоски зібрані в пензлі по три штуки. Плоди захищає щільне і колюче лушпиння, яке для виробництва круп і борошна доводиться відокремлювати від зерна. За умови, що озимий ячмінь успішно перезимує, він має значно більшу врожайність, ніж його ярий побратим.

Однак поля з озимим ячменем становлять лише 10% від загальної кількості площ, відведених під цю культуру. Зараз досить часто зими бувають морозними, малосніжними або безсніжними, відлиги змінюються мінусовими температурами, внаслідок чого поля вкриті пухнастим снігом, а крижаною кіркою. У такій ситуації посіви гинуть і поля доводиться пересівати навесні. Озимі сорти ячменю за показниками морозостійкості програють пшениці.

Головною перевагою озимого ячменю є те, що його збирають із злакових культур одним із перших, що дає можливість підготувати якісно ґрунт для наступних посівів.

Технологія вирощування озимого ячменю

Ідеальне поле для посіву цієї культури – пара. Але підходить для посіву ячменю на зиму ґрунт після вирощування пшениці, бобових (як зернових, так і кормових), кукурудзи на силос, коренеплодів та баштанних культур.

Пшениця – родичка ячменю, тому при сівбі на полі, де вона росла, важливо провести інтегровану профілактику від захворювань, здатних вражати обидва злаки. Чудовими попередниками є гірчиця та льон, урожайність на таких полях буде практично такою самою, як і на полях після пари.

Найпоширенішим варіантом попередника останнім часом є соняшник. Але такі поля потребують значної кількості добрив. Рослина простіше перезимує, якщо матиме потужну кореневу систему. Щоб ода сформувалася, важливе глибоке орання землі перед посівом.

Якщо для вживання їжі ячмінь очищають від жорсткої плівки, то сіють зерно неочищеним. Тому для появи сходів потрібно, щоб у ґрунті було багато вологи. Орієнтуючись на температурні показники та прогноз синоптиків щодо дощів, можна обрати дату посіву від 1 жовтня.

Якщо зима рання, то останній термін посіву — 20 жовтня. Якщо осінь видалася теплою та довгою, то озимий ячмінь можна сіяти навіть у грудні. Взимку ячмінь має йти, не сформувавши трубки майбутнього колосу, інакше він не перезимує.

Підготовка посівмату обов’язкова, тому що без протруйників посіви постраждають від комах-шкідників та захворювань. Без підготовки посівмату з протруйниками кількість пошкоджених рослин у посівах може становити до 45%. Для обробки насіння краще вибирати фунгіциди комбінованої дії, здатні протистояти різним шкідникам, оскільки ячмінь має досить багато ворогів у світі комах.

Посів проводиться трьома способами:

  • суцільним рядовим;
  • перехресним рядовим;
  • вузькорядним.

Міжряддя становлять 15 чи 7-8 сантиметрів. Глибина загортання залежить від типу ґрунту. На важких ґрунтах достатньо посіву на глибину 3 сантиметри, на легенях – до 8 сантиметрів. У посушливому кліматі волога зберігається у глибинних шарах ґрунту, тому при сівбі потрібно враховувати й кліматичні умови. Чим більше вологи, тим дрібнішим може бути закладення. При застосуванні технології ноу-тил глибина закладання насіння практично завжди становить 2-3 сантиметри.

Норма висіву – від 3 до 5 млн/га. Загущення посівів призводить до того, що кожна рослина отримує недостатньо ресурсів, ячмінь росте слабким, а захворювання від однієї рослини до іншої у такій ситуації передаються без особливих проблем.

Найкращий результат і найвища врожайність очікуються при широкорядних посівах із нормою висіву 3 млн/га. Але не всі готові ризикувати, адже аграрії розуміють, що перезимують не всі сходи. Тому значна частина сільгоспвиробників роблять ставки на вузькорядні посіви. Безпосередньо після посіву ґрунт на полі прикочують. Це дозволить уникнути вивітрювання та розкрадання насіння птахами.

Добрива під озимий азот

Культура вимагає насамперед мінеральних добрив — органіки для озимого ячменю вистачає залишкової (тої, що залишилася після попередників). Три основні компоненти – азот, фосфор і калій.

Фосфорно-калійні добрива вносять заздалегідь – під час підготовки ґрунту під посіви. Азотисті добрива вносять при сівбі. Норма витрати азотних добрив становить освіту 1 тони зерна:

  • 26 кг азоту;
  • 24 кг калію;
  • 11 кг фосфору.

Особливо чуйний ячмінь до азотних добрив, але якщо ви сієте культуру на полі, де до нього росли зернобобові чи інші бобові, норму внесення добрив потрібно зменшити вдвічі.

Навесні посіви слід підтримати обробкою азотними добривами, а також весняним боронуванням з метою утримати в ґрунті максимум вологи. У період молочної стиглості посіви обробляють інсектицидами та фунгіцидами.

Чи жахливі для ячменю бур’яни?

Ця зернова культура здатна успішно боротися за ресурси для зростання. Але все ж таки існують рекомендації восени перед посівом обробити ґрунт гербіцидами суцільної дії. Збирання озимого ячменю прямим комбайнуванням проводиться у період, коли вологість зерна становить 15%.

Після того як ви дізналися про те, як правильно вирощувати, варто задуматися про переробку ячменю. Досвідчені фахівці компанії “Олис” вам у цьому допоможуть.

Опубліковано в
scroll-up-arrow