Мабуть, немає іншої сільськогосподарської рослини, про яку так мало знають звичайні люди, але про яку говорять багато поганого. Ріпак – це дуже цікава культура, дуже корисна і широко застосовується в технічних та харчових цілях.
Що таке ріпак?
Говорячи науковою мовою, ріпак — це трав’яниста однорічна рослина сімейства хрестоцвітих, роду капуста. Його найближчими родичами є дика трава суріпка та культурна городня капуста. На відміну від них, ріпак немає єдиного дикорослого предка. Вчені вважають, що це природний гібрид тих самих суріпки та капусти, але при цьому утворив повноцінну рослину з повним набором батьківських хромосом.
Таким чином, про цю рослину потрібно говорити як про самостійну та повноцінну культуру, здатну до зростання та розмноження. Ріпак буває озимий та ярий. Коріння цієї рослини дуже потужне, воно досягає глибини 2-3 метрів, що забезпечує хорошу життєстійкість.
Зовнішня частина також не дрібна. Пряме кругле стебло має висоту від метра до двох, а товщина його може досягати 3 сантиметрів у діаметрі. Листя ріпаку на одному стовбурі росте відразу трьох видів:
- прикоренева розетка – нижні, сильно порізані, з округлим верхом;
- середні – довгі, у формі списа;
- верхні – ланцетоподібні, сидячі, мають розширену основу.
Все листя покрите особливим восковим нальотом, воно сизого або синьо-зеленого кольору. Цвіте ріпак дуже красивими яскраво-жовтими квітами, утворюючи на полях чудовий килим, що тішить око. Коли цвітіння закінчується, з’являються стручки довжиною 10-12 см, в яких є безліч твердих кулястих насіння. У кожному стручці їх може бути до 30 штук, при цьому вони дуже дрібного — тисяча насіння мають вагу всього 5-7 грамів.
Це досить холодостійка рослина, яка не вимагає особливого тепла навіть влітку. Головне для нього — велика кількість вологи, родючі ґрунти та денне світло. Чим довший день у місцях його вирощування, тим вищим буде врожай.
Озимий різновид відрізняється більшим вмістом олії в насінні, ніж яра. Але озимий ріпак не любить континентальний зимовий клімат, тож у цих країнах краще висаджувати яру культуру. Озимі сорти дають відмінну зелену масу дуже рано (у той час, коли ще немає інших рослин), а за вмістом білка вона можна порівняти з люцерною.
Ярі сорти звуться кольза. Якщо скосити зелену масу до початку цвітіння, то надземна частина, що залишилася в землі, швидко відростає і дає новий урожай.
Зернове обладнання для очищення ріпаку:
Як вирощують ріпак?
Кращим ґрунтом для вирощування цієї культури є слабокислий чорнозем. Обов’язково потрібно звільнити землю від залишків культур-попередників, а особливо від насіння бур’янів. Бажано провести глибоке оранку.
Обов’язково потрібно після посадки та появи сходів внести необхідні мінеральні добрива та мікроелементи:
- сірку;
- магній;
- бір;
- марганець;
- молібден;
- мідь;
- цинк;
- кобальт.
Ці підживлення життєво важливі для розвитку рослини та формування врожаю, а також далеко не всі з них можуть надходити з ґрунту природним шляхом.
Озимі сорти садять наприкінці серпня – у цей час температура ґрунту в будь-якому випадку оптимальна. До зими рослина має вже близько 8 листків і досить товстий ствол, тому може спокійно перенести холод. Для посадки також підходять добре удобрені суглинки та супіщані ґрунти. Рослина не любить надто високу вологість.
Ярий ріпак можна висаджувати провесною при температурі ґрунту 5-7 градусів, а час посадки залежить від конкретних кліматичних умов даного регіону. Садять насіння зазвичай на глибину 2 см, з відстанню між рядами 15 см. Приблизна норма густоти ріпаку – 120 рослин на один квадратний метр.
Збирання врожаю здійснюють при дозріванні насіння: воно має бути стиглим, вологості від 9 до 12%, а стручки мають бути жовто-зеленого кольору. Буває, що на одному полі рослини дозрівають у різний час. І тут доводиться застосовувати роздільне прибирання. Збирання ріпаку озимих та ярих сортів практично не відрізняється за технологією, змінюються лише терміни збирання врожаю.
Ріпак є дуже затребуваною культурою, що широко використовується і в харчовій промисловості, і на виробництві. Тому дедалі більше країн вирощують цю культуру на сільськогосподарських угіддях. Традиційно світові лідери з вирощування цієї культури – Канада та Китай. Але при цьому значну частину посівів займають інші азіатські країни, а також Данія, Німеччина, Чехія та Росія. Багато ріпаку почали вирощувати і в Україні.
Навіщо може застосовуватися ріпак?
Користь цієї культури безсумнівна. Її широко використовують у багатьох галузях промисловості та сільського господарства. У справу йдуть усі частини рослини, це практично безвідходне виробництво. Головний продукт, що отримується після віджимання насіння, – це ріпакова олія. Макуха після віджиму йде на корм худобі. Зелена маса – теж відмінний корм, особливо напровесні.
Але основним продуктом є олія з насіння ріпаку. Воно широко застосовується в різних областях:
- кулінарія;
- медицина;
- косметологія;
- виробництво мила;
- металургія (мастильні засоби);
- текстильна промисловість;
- виготовлення біопалива.
Через високий вміст ерукової кислоти та сірковмісних речовин ця олія мала неприємний запах і могла бути шкідливою для здоров’я. Але потім почалися роботи з виведення нових сортів ріпаку, олія якого могла застосовуватись у кулінарії.
Такі сорти були отримані у 1980-х роках, і з цього часу розпочався новий етап у вирощуванні цієї культури. Ріпакова олія цих сортів містила безпечну для людини кількість ерукової кислоти і мала властивості, схожі з оливковою олією:
- висока прозорість;
- здатність не псуватися довгий час;
- високий вміст олеїнової кислоти;
- наявність вітаміну E;
- антихолестеринова дія.
Особливо популярною є ріпакова олія в північних країнах з холодним кліматом, таких, як Данія або Канада. Там випускають кілька сортів олії з цієї культури, у тому числі й нерафіновану. При цьому ціни на цей продукт є досить демократичними.
Повсюдно застосовується ріпакова олія в медицині та косметології. З нього виготовляють безліч кремів, лосьйонів, засобів для догляду за волоссям. Воно дуже корисне для шкіри, також входить склад багатьох сортів мила.
Широке застосування знаходить технічну олію з ріпаку. Його використовують як основу багатьох мастильних матеріалів, так як воно дешевше і краще традиційних технічних складів. Крім цього, дуже важливою є екологічна складова.
Продукція з ріпаку не забруднює довкілля, і навіть створює токсичних відходів.
Завдяки цій найважливішій якості було створено екологічно чисте паливо на основі ріпаку – біодизель. Крім екологічної чистоти, таке паливо виходить дешевше за звичайне (традиційні копалини ростуть у ціні, їх все важче видобувати, а також не всі країни мають їх запаси).
Все частіше використовуються двигуни та опалювальні установки на біодизелі. З кожним роком екологічно чистий та недорогий біодизель знаходить дедалі ширше застосування у різних країнах.
За додатковою інформацією та консультацією звертайтесь за номером: ☎ +38 (067) 822-85-58