Сорго

Ботанічні характеристики рослини

Сорго – це трав’яниста рослина родини злакових (мятликових). Різні види його бувають багаторічними й однорічними, ростуть у дикому вигляді або вирощуються як сільськогосподарська культура. Воно теплолюбне, невимогливе до ґрунтів, посухостійке і солестійке.

Сорго являє собою досить високу траву зі стеблом від півметра і вище. Деякі дикорослі тропічні сорти можуть досягати до 7 метрів у висоту. Одна рослина може мати кілька стебел.

Коренева система у сорго добре розвинена і досягає 2,5 метрів глибини, що дозволяє рослині отримувати вологу у самі посушливі періоди. Цвіте волотями, які можуть бути прямостоячими або пониклими, одиночними і розлогими. Довжина суцвіть досягає 70 см і більше.

Рослина не переносить низьку температуру, заморозки смертельні для неї у будь-якій стадії. Тому найбільше поширення культура отримала в Азії, екваторіальній Африці, Північній і Південній Америці. В Україні, Росії, Молдові та Казахстані сорго вирощують у південних регіонах, які не схильні до морозів у період вирощування.

Різні види сорго використовуються для виготовлення наступної продукції:

• харчові крупи;
• борошно;
• крохмаль;
• спирт;
• силос для тварин;
• паливо (сухе стебло);
• фарба для шкіри;
• папір;
• плетені вироби;
• віники і волоті;
• покрівлі, огорожі.

Різновиди сорго

Всього у світі налічується більше 60 видів цієї культури, які можна об’єднати у такі групи:

• зернове;
• цукрове;
• трав’янисте;
• технічне (віничне);
• лимонне.

Зерновий різновид схожий на просо. З цього зерна печуть хліб – у країнах Африки це основна хлібна культура. Також отримують кондитерські вироби, крупу, борошно, спирт і крохмаль. Зерна у сорго невеликі, овальні, різного кольору – від світло-жовтих до темно-коричневих. Найчастіше вони відкриті і легко піддаються обваленню. Рослини цього сорту досить низькорослі, вони слабо кущаться. Серцевина стебла суха, але в ній виробляється солодкий або трохи кислуватий сік.

З цукрового сорго отримують патоку, солодкий сироп, який використовується у кондитерському виробництві. Застосування знаходять тільки стебла, серцевина яких, на відміну від інших різновидів, завжди залишається соковитою і солодкої, а не сухою. Рослини високорослі і кущисті. Зерна важко обрушуються, вони зазвичай плівчасті.

Трав’янистий вид скошують на стадії зростання, з нього виходить відмінна зелена маса для корму худоби. При цьому рослина дуже швидко виростає після скошування. При сприятливих умовах, правильному зрошенні і дотриманні термінів можна виробляти до 3-4 укосів за сезон.

Технічне або віничне сорго дає першокласну солому. З неї роблять папір, різні плетені вироби – від ручних поробок до дахів і огорож. Головна позитивна якість цього виду – волоті різного виду, що широко застосовуються у побуті. Найбільш поширений виріб з цього виду – звичайний домашній віник, добре знайомий усім господиням. Дуже часто на цих віниках залишаються зерна, що важко обрушувати.

Лимонний різновид використовується у кулінарії. З нього отримують чудову приправу для різноманітної кухні: рибної, м’ясної, овочевої. Особливо добре така приправа поєднується з морепродуктами. Також з неї отримують чудові ефірні масла, які використовуються у парфумерії і медицині.

Харчова цінність культури сорго

На жаль, у країнах СНД ця культура не отримала великого поширення, тому багатьом споживачам практично невідома. Її вирощують у південних, теплих регіонах Росії, України і Казахстану, але, як правило, для технічних цілей (лише мала частина використовується в їжу).

Але при цьому сорго має відмінні харчові характеристики і велику енергетичну цінність. У країнах традиційного вирощування, особливо в Африці, ця культура займає місце, аналогічне нашій пшениці. З неї печуть хліб, різні кондитерські вироби, а також виготовляють дитяче харчування.

У складі зерен цієї унікальної культури є необхідні елементи для здорового харчування:

• білки;
• клітковина;
• жири;
• вуглеводи;
• зола;
• аскорбінова кислота;
• фолієва кислота;
• біотин;
• ніацин;
• рибофлавін;
• тіамін.

Також присутні необхідні для здоров’я мікроелементи – калій, цинк, селен, магній, залізо та інші. Енергетична цінність становить близько 340 ккал. Страви з сорго дуже поживні – навіть невеликі порції здатні наситити організм, не перевантажуючи його великою кількістю їжі. Вживання каші з цієї рослини сприяє поліпшенню роботи мозку і серцево-судинної системи.

Зерна містять безліч антиоксидантів, що очищають і захищають організм. Страви з них прискорюють обмінні процеси організму. Вони підвищують вироблення гемоглобіну, очищають шкіру, корисні для органів шлунково-кишкового тракту і для відновлення нервової системи.

Плоди сорго містять також фосфор – вкрай важливий елемент для формування скелета і зміцнення кісткової тканини. Фосфорна кислота допомагає у побудові різноманітних ферментів, необхідних для реакції клітин.

Для діабетиків страви з сорго є справжнім порятунком – вони регулюють рівень цукру, а також беруть участь у синтезі глюкози. Речовини, що містяться в цих продуктах, не тільки стимулюють вироблення гемоглобіну, а й здійснюють транспортування еритроцитами кисню в організм.

Біопаливо з сорго

Останнім часом дуже гостро постало питання про заміну звичних джерел палива на альтернативні. Нафтопродукти дорожчають, їх запаси зменшуються, а також вони сильно забруднюють атмосферу та шкодять здоров’ю людей. На даний момент біологічне паливо не може повністю замінити нафтопродукти, але його розробки ведуться посиленими темпами, і з кожним роком виробництво біопалива стає все більш доступним, вигідним і корисним для навколишнього середовища.

Крім цього, таке паливо забезпечує такий важливий, особливо для динамічного енергетичного сектора аспект, як енергетична безпека або енергонезалежність. Виробництво біопалива можна організувати всередині країни без залучення імпортних поставок. Воно є завжди доступним і поновлюваним джерелом.

Не останнє місце у цих розробках, поряд з цукровою тростиною і кукурудзою, займає біопаливо з сорго. Для цього використовуються його цукрові сорти, з яких отримують велику кількість етанолу – основи для біопалива.

Сучасні технології дозволяють поліпшити наявні сорти цієї культури для того, щоб розширити ареал її вирощування, а також пристосувати для спочатку невідповідних умов. Наприклад, вчені з Флоридського університету запропонували генномодифіковані сорти, стійкі до шкідників і хвороб. Також ведуться роботи з отримання холодостійких сортів.

Таким чином, можна буде вирощувати сорго не тільки на півдні Казахстану, Росії, України, а й в інших, більш північних районах, займаючи великі площі і виробляючи більше екологічно чистого біопалива.