Обробка зернових культур нерідко призводить до травмування насіння. Непомітне на перший погляд, воно може спровокувати зниження схожості та подальше псування за рахунок розмноження мікроорганізмів. Як наслідок, будуть погіршуватися показники майбутнього врожаю. Тому вкрай важливо уважно відбирати зерна на кожному етапі обробки і проводити ряд заходів, що дозволяють знизити ризик утрати.
Чому травмується зерно?
Існує безліч факторів, у зв’язку з якими зернові культури отримують травми. Найчастіше процес руйнування пов’язують з:
- режимами роботи зернозбиральних і зернопереробних машин;
- фізичними та біологічними властивостями самого зерна (розміром, щільністю, формою);
- станом врожаю при збиранні (показниками вологості, температури навколишнього середовища, стиглістю і т. п.).
Занадто агресивна дія на насіння усіх механізмів лінії призводить до руйнування оболонки, деформації або появи мікротравм зародка. Вважається, що надто сухі або вологі зерна пошкоджуються більше, ніж ті, у яких даний показник збалансований. Має значення і розмір. Ще один фактор, що впливає – особливості культури. Так, статистично доведено, що максимально схильна до травматизму кукурудза, на другому місці пшениця, далі йде жито.
Серйозно пошкодити врожай також можна, коли порушується транспортування зерна. Зернові норії, шнекові, скребкові транспортери і інша спеціалізована техніка повинні бути високої якості, щоб забезпечувати оптимальну швидкість і необхідний кут подачі.
На щастя, травмоване насіння у більшості випадків не потребує утилізації. Воно придатне для подальшої переробки і вживання в їжу. А ось для подальшого садіння пошкоджені зерна використовувати категорично не можна. Щоб не допустити браковане насіння до посівних робіт, потрібний жорсткий контроль якості зерна на кожному етапі збирання і зберігання.
Застосування лабораторних млинів, сушильних шаф та універсальних дільників дозволяє відібрати максимально якісну партію і знизити ризики загибелі цілих плантацій.
До чого призводять травми зерна?
Усі травми, що одержує насіння, можна розділити на кілька класів, кожен з яких призводить до певних наслідків:
- значне пошкодження зародка – до зниження ступеня схожості або повній відсутності сходів;
- травми від шкідників – до поразки зародкової оболонки і неможливості проростати, як наслідок, без врожаю можуть залишитися цілі поля;
- часткове пошкодження оболонки зародка – до збільшення ризику захворювань;
- ушкодження насіннєвого чехлика – до уповільнення зростання культур;
- мікротравми ендосперму – до зниження якості насіння і зростання ризиків інфікування мікроорганізмами на етапі зберігання.
Основна небезпека полягає у виникненні мікропошкоджень. Такі зерна неможливо відрізнити візуально. Їх цілісна оболонка не порушена або пошкоджена незначно. Проте, частина насіння, що відповідальна за проростання, може бути повністю знищена.
На сьогоднішній день існує ряд технологій, які дозволяють визначити цілісність зерен. Серед поширених методів – фарбування контрастною речовиною, рентгенографія і проведення різних лабораторних проб. Якщо у партії зерна попадається великий відсоток травмованого насіння, її відсівають.
Втім, незважаючи на ретельний первинний контроль, ризик того, що травмований урожай опиниться на складах, а після на полях, надзвичайно високий. У зв’язку з цим оцінка якості зерна повинна проводитися регулярно. Часткові пошкодження оболонки при мінімальних відхиленнях від технології зберігання можуть привести до більш серйозних пошкоджень. Також існує певний відсоток насіння, яке при первинному огляді є ризик пропустити.
З огляду на викладені вище чинники, навіть після поміщення врожаю у спеціалізоване сховище потрібно проводити періодичні перевірки. Надійними помічниками у цьому процесі стануть пробовідбірники, що дозволяють відібрати зерно на різній глибині.
Як уникнути травмування зерна?
На жаль, повністю уникнути травмування зерна неможливо. Такий варіант був би імовірний у разі повної відміни автоматизації процесу із заміною на ручне збирання і сортування. Промислові обсяги цього не дозволять, тому кожне виробництво має прийняти максимум заходів, щоб знизити травматизм насіння. Ефективними методами вважаються скорочення ланцюжка руху культури від моменту збирання до моменту поміщення у сховище, вибір оптимальної швидкості роботи техніки і установлення щадного режиму.
Також допоможе етап фракціонування сортувальними решітками. В ході даного процесу відсіваються 9,5% біологічно неповноцінних зерен, 50% подрібнених зернівок, 37,5% зерна у плівці і 78,3% засмічувань. Такий захід допоможе відмовитися мінімум від одного сепаратора. А чим менше техніки задіяне, тим менше пошкоджень отримує культура.
Крім того, на інтенсивність травмування можуть впливати форма і спосіб кріплення ковша елеваторів, швидкість просування по лінії, ступінь заповнення ємностей. Зниження швидкості і використання тихохідних конструкцій дозволять зменшити ступінь відсіву на 15-20% за рахунок зниження обсягів зворотного висипу.
За додатковою інформацією та консультацією звертайтесь за номером:
☎ +38 (067) 822-85-58.
