Технологія вирощування, збору і переробки врожаю гречки

Технологія вирощування, збирання та переробки врожаю гречки

Гречка – круп’яна агрокультура, що включає 15 видів. Її батьківщиною є Непал та Північна Індія, звідки вона поширилася різними континентами. У нашій країні насіння гречки використовують для отримання гречаної крупи, переваги якої полягають у високих смакових та дієтичних властивостях. З їх допомогою також одержують кормову гречану солому, яку змішують із соломою інших зернових культур. Однак, щоб досягти високого врожаю корисної та поживної гречки, потрібно знати, як її правильно вирощувати, збирати, зберігати та переробляти.

Технологія вирощування гречки

Щоб зібрати добрий урожай гречки, потрібно зрозуміти, як правильно включити її в сівозміну. На думку вчених та досвідчених аграріїв, сіяти її краще після бобових, просапних та озимих культур. Серед найкращих попередників виділяють цукрові буряки, кукурудзу, картопля, овочі, сою, віку та багаторічні трави.

Обробка ґрунту

Підготовка ґрунту починається після збирання стерневих попередників. Вона полягає в лущенні стерні, при якій використовують дискові лущильники, і зяблеву оранку, в якій використовують плуги та передплужники. На товстому орному шарі глибина оранки може досягати 25-27 см.

У посушливих регіонах та на ерозивних ґрунтах використовують плоскорізну обробку. При цьому землю обробляють глибокорозпушувачами-добривами, культиваторами-плоскорізами та плоскорізами-глибокорозпушувачами. Щоб на момент посіву ґрунт був досить вологий, рекомендується двічі за зиму обробляти поля снігопахами.

Крім цього, ґрунт кілька разів культивують. Спочатку на глибину 10-12 см, потім на 6-8 см, а в день посіву – на глибину загортання насіння.

Підготовка насіння

Підготовлений ґрунт засівають насінням діаметром від 3,5 до 4 мм. Попередньо їх обробляють фунгіцидами, які запобігають розвитку грибкових захворювань.

Посів

Для посіву вибирають час, коли температура ґрунту на глибині 10 см стабільно тримається на позначці +10-12 градусів. У Поліссі він припадає на другу половину травня, у лісостепових районах – на першу половину травня, у степових районах – на другу половину квітня.

Посів проводять одним із двох способів:

  • пересічний спосіб, в якому застосовують зернові сівалки;
  • широкорядний спосіб, в якому застосовують бурякові сівалки і стежать, щоб ширина між рядами була не менше 45 см.

Норма витрати насіння цієї агрокультури становить від 2,5 (для степової зони) до 5 млн. (для лісостепової зони) на 1 га. Якщо ґрунт вологий і важкий, глибина їх загортання не перевищує 4-5 см, якщо він легкий і сильно пересушений – 6-7 см.

Догляд за посівом

Щоб отримати рівномірні сходи по всьому полю, бажано після посіву прикочувати ґрунт з використанням кільчасто-шпорових котків. Паралельно проводять боронування, яке допомагає боротися з бур’янами та знищувати ґрунтову кірку. Його повторюють, як тільки на стеблах з’являється перше справжнє листя.

Обов’язковий етап догляду за посівами гречки – бджолозапилення. При цьому виходять із розрахунку 2 бджолиної сім’ї на 1 га поля. Завозити комах потрібно до того, як почнеться цвітіння (приблизно за 2-3 дні).

Збирання врожаю гречки

Забирають гречку переважно роздільним методом, оскільки для неї характерний тривалий період дозрівання (25-35 днів). При цьому на одній рослині можуть бути як дозрілі, так і зелені плоди, а також бутони та квіти. Якщо повітря вологе і гаряче, період дозрівання розтягується. Якщо вологість повітря, навпаки, низька (менше 40%), маса зерен перестає збільшуватися. При цьому стебла та листя можуть залишатися вологими (50-65%). Дозрівання поновлюється лише за умови поліпшення погодних умов. Причому першими дозрівають плоди на нижніх ярусах. Вони ж першими обсипаються.

Перед початком збирання чекають повного висихання валків та зниження вологості листя та стебел до 30-35 %. Вологість зерна у своїй має становити трохи більше 16 %. За таких умов можна приступати до обмолу, за якого барабан обертається зі швидкістю не менше 500 об/хв. Звідси зерно надходить на струм первинного очищення. Якщо його вологість не перевищує 14%, для зберігання можна формувати насипи заввишки до 1,5 м.

Одним із популярних методів збирання гречки є двофазний метод. Коли рослині дозріває 70-75 % плодів, починають скошувати біля валки.

Якщо збирання гречки проводиться комбайнованим способом, то для очищення використовують зерноочисні машини. Попередньо її просушують. Якщо вчасно не очистити зерно, це спровокує самозігрівання.

Зберігання врожаю

Для збереження властивостей гречки важливо, щоб її вологість становила трохи більше 15 %. Для цього очищення проводять за допомогою різного обладнання, умовно поділяючи процес на три етапи:

  • попередній,
  • первинний,
  • вторинний.

Якщо зерно призначене для посіву, його поміщають у тканинні мішки та зберігають у сухому та провітрюваному приміщенні. Мішки ділять на групи з восьми штук і розкладають на окремі піддони завширшки 2,5 м. Урожай плодової агрокультури можна зберігати і у вигляді насипів заввишки понад 2,5 м.

Переробка врожаю гречки

Якщо гречку вирощують для вживання в їжу, зерна розвозять крупозаводами, де вони піддаються подальшій обробці. Особливе місце у цьому технологічному процесі займає гідротермічна обробка. Вона містить в собі:

  • обробку насіння парою під високим тиском,
  • сушіння,
  • охолодження.

У ході гідротермічної обробки зерна гречки піддаються впливу водяною парою, тому в результаті вони темніють і набувають характерного темно-коричневого кольору. Висока температура запускає процес гідролізу білка, у результаті якого утворюються незамінні кислоти. Після їх взаємодії з відновлюючими цукрами насіння набуває темно-коричневого забарвлення. Її насиченість безпосередньо залежить від тривалості обробки та тиску пари. Деякі споживачі бачать прямий зв’язок між кольором гречаної крупи та її поживною цінністю. Однак біологічні властивості білків, що входять до її складу, залежать від рівня теплової дії. Якщо під час переробки використовують жорсткий режим, це загрожує:

  • розпадом та втратою вітамінів;
  • деструкцією білка;
  • утворенням нерозчинного білкового залишку.

При дії на зерна гречки водяною парою починається клейстеризація крохмалю, внаслідок чого утворюються декстрини. У великій кількості цей проміжний продукт знижує споживчі та смакові властивості гречаної крупи. Тому перед гідротермічною обробкою насіння враховують передбачуваний вміст білка, крохмалю та вітамінів. Крім ВТО, їх піддають лущення, поділу на фракції та поділу кінцевого продукту.

Харчова цінність та смак гречаної крупи залежать від тривалості варіння. Згідно з ГОСТом, гречану крупу потрібно варити не менше 20 і не більше 25 хв.

Гречка – плодова агрокультура, висівання та вирощування якої потребує дотримання технологічної дисципліни. Усі етапи культивування рівнозначні одне одному. Тому щоб отримати високий урожай гречки, необхідно дотримуватись усього агротехнічного комплексу.

 

Опубліковано в
scroll-up-arrow