Дремлюк Григорiй Купрiянович, д.с-г.н.,
головний науковий спiвробiтник селекцiйно-генетичного iнституту УААН (м.Одеса);
Топал Iван Олександрович,
головний агроном Тарутинського району Одеськоi областi;
iнженер забезпечення агротехнiки ЗАТ “Украгропрод” (м.Одеса).
Про сориз, як сiльськогосподарську культуру високих можливостей, знае майже кожен агроном пiвдня Украiни. Крiм значноi урожайностi та цiнностi зерна i зеленоi маси, сориз не засмiчуе поля , очищуе iх вiд бур’янiв, пiдвищуе бiологiчну активнiсть грунту, зменьшуе хiмiчне навантаження на землю, може бути добрим попередником для озимого ячменю та ярих злакiв. Тому все бiльше господарств прагнуть включити цю дуже цiкаву та корисну культуру до своеi польовоi сiвозмiни. Проте далеко не кожен агроном володiе достатнiм досвiдом вирощування соризу. I тiльки лiченим фахiвцям i то при безпосереднiй пiдтримцi науковцiв в умовах дуже несприятливиго 1999 року вдалося отримати урожай зерна на рiвнi 40-45 ц/га. Що ж перешкоджае реалiзацii висикоi потенцiйноi урожайностi cоризу, обумовленоi його генетичними особливостями?
Cориз здатний дiставати вологу, а з нею i поживнi речовини з глибоких шарiв грунту, якi не доступнi для бiльшостi культурних рослин. Cориз потребуе на утворення одиницi сухоi речовини в 2,0-2,5 рази води менше нiж кукуруза, соняшник або ярий ячмiнь. Сориз здатний не тiльки самозахищатися вiд бур’янiв, але i очищувати вiд них поля. Але це все стосуеться, нажаль, вже розвинутих рослин, коли боротьба за отримання сходiв та iх життя буде позаду. А щоб отримати i зберегти гарнi сходи, що для соризу е найголовнiшою запорукою щедрого врожаю, мало знати основнi особливостi, треба вмiти враховувати усi бiологiчнi тонкощi цiеi культури.
Як дрiбнозерна та теплолюбива культура, сориз не витримуе глибокого загортання насiння та раннiх строкiв сiвби у непрогрiтий грунт. Тому для забезпечення необхiдноi глибини та рiвномiрностi загортання особливу увагу слiд придiлити вибору поля та пiдготовцi грунту, а щоб уникнути ураження сходiв весняними заморозками та похолоданнями строки посiву призначають в основному на першу декаду травня. З iншоi сторони, зерно соризу мае високу скловиднiсть та твердiсть, але саме через цi чудовi технологiчнi властивостi воно потребуе пiдвищеноi кiлькостi вологи протягом усього термiну проростання. Важливою особливiстю соризу е i повiльний розвиток його стебла у початковому перiодi росту. Спочатку рослини iнтенсивно укорiнюються щоб витримати лiтню спеку та згодом подолати бур’яни, але на початковому перiодi iх необхiдно захистити. Ось чому при пiдготовцi до посiву треба не подбати про чистоту поля. Проте вдало вибрати поле, пiдготувати якiсно грунт, знищити бур’яни , посiяти, i при всьому цьому забезпечити достатньо для сходiв соризу вологи – здача не з легких, тим бiльше на пiвднi Украiни.
У цiй статтi ми коротко наведемо основнi практичнi рекомендацii, що при застосуваннi дозволять гарантовано отримати добрi cходи соризу навiть на богарi та ефективно iх доглянути. Зазначенi рекомендацii е фрагментами агротехнологii вирощування соризу, що розроблена науковцями селекцiйно-генетичного iнституту, апробована та успiшно використовуеться ЗАТ “Украгропрод” (м.Одеса) сумiсно з рядом сiльськогосподарських пiдприемств Одеськоi областi.
Пiд посiв соризу бажано вибрати поле квадратноi форми, що забезпечить можливiсть високоякiсного проведення всiх технологiчних операцiй. Оранка повинна бути проведена восени, веснооранка чи мiлке дискування не допускаеться. Кращими попередниками е озимi колосовi, буряки, овочевi культури. У якостi попередникiв не допускаються суданка, сорго силосне та вiничне, а також кукурудза та соняшник , коли iх пожнивнi рештки мiлко прихованi. Бажано максимум операцiй по пiдготовцi грунту виконати з осенi. Особливо недопустимим е “вичiсування” подалицi та механiчне знищення бу’янiв весною. Боротьбу зi злаковими бур’янами слiд проводити шляхом внесення грунтового гербiциду , наприклад Дуалу у розрахунку 1,5-2,0 кг/га. Таким чином, число весняних культивацiй можна звести до однiеi, максимум – двох i заощадити вологу, що так буде необхiдною при отриманнi сходiв. Але треба памятати, що якiсть механiчноi пiдготовки грунту до посiву соризу повинна вiдповiдати вимогам посiву мiлкосiм’янних культур.
При посiвi соризу необхiдно забезпечити рiвномiрне пригортання насiння на глибину до 5 см , висiвання 10-12 зернин на один погонний метр з урахуванням енергii проростання при ширинi мiжрядь 70 або 45 см. Для реалiзацii зазначених задач краще всього використовувати за здалегiдь пiдготовленi овочевi або комбiнованi ciвалки. Iх дисковi сошники обладнують ребордами та спецiальними саморобними шлейфами для загортання, а механiзм дозування налагоджують на висiвання необхiдноi кiлькостi зернин щo складае приблизно 10-15 кг/га кондицiйного насiння при рекомендованiй ширинi мiжрядь. Використання iнших типiв вiтчизняних сiвалок не рекомендуеться, так як однi з них (буряковi) подрiбнюють насiння соризу, iншi (СУПН-8) – надмiрно його занурюють у грунт i т.п. В порядку винятку можна допустити використання сiвалки типу СПЧ-6, але до неi необхiдно виготовити спецiальнi висiвнi диски з отворами дiаметром 1,5-1,8 мм при кiлькостi отворiв 30-36 штук. Особливо обережно треба пiдходити до використання iмпортних типiв сiвалок, бо висiвання соризу такими сiвалками звичайно не передбачено iх виробниками i любi “cюрпризи” з боку не випробованих конструкцiй можуть обернутись загибеллю посiвiв.
Хоч сориз не уражуеться сажкою, але в його зернi на вiдмiну вiд сорго , повнiстю вiдсутнi танiни, що робить його уразливим для рiзноманiтних мiкроорганiзмiв та шкiдникiв. Тому насiння соризу до висiвання треба обов’зково протруiти любими сучасними протруйниками.
Сориз слiд висiвати коли грунт прогрiеться до температури не нижче 12 градусiв С i мине загроза повернення весняних заморозкiв чи сильних похолодань. Однак кожен день не виправданоi затримки тягне за собою не виправданi втрати вологи. Достатньо важко теоретично передбачити та визначити оптимальний строк висiву соризу для кожного конкретного року. Але наш досвiд дае змогу легко i безпомилково визначитися використовуючи слiдуючу прикмету : посiв слiд негайно розпочати як тiльки на пiвденних схилах з’вляться ряснi сходи мишiю.
Приступаючи до виконання посiву слiд пам’ятати, що для забезпечення рiвномiрностi мiлкого загортання насiння не слiд допускати спiвпадання напрямкiв оранки, передпосiвноi культивацii та сiвби. Крiм перерахованого, для проведення посiву необхiднi культиватор типу УСМК-5,4 або борони Радченко в агрегатi з саморобними шлейфами для загортання борозенок (якщо передбачаеться передпосiвна культивацiя), та ребристi або унiверсальнi котки. Органiзацiя посiву найбiльш ефективна тодi, коли всi необхiднi для сiвби агрегати працюють в одночас, тобто промiжок часу мiж окремими операцiями повинен бути самим мiнiмальним, таким щоб сiвалка “наступала на п’яти” культиватору, а котки – сiвалцi. Для пiдвищення швидкостi розвитку cходiв, що е важливим заходом при iх збереженнi, пiд час проведення висiвання бажано внести трохи мочевини з розрахунку 50-60 кг/га.
Враховуючи мiлке загортання насiння при необхiдностi досходового i пiслясходового боронування, а також для усунення ущiльнення поверхнi грунту вiд опадiв слiд застосовувати тiльки райборонки.
У фазi 2-3 листочкiв сходи обробляють страховими гербiцидами групи 2,4-Д з розрахунку 0,6-0,8 кг/га дiючоi речовини, не допускаючи переростання бур’янiв. Оптимальна густота стояння рослин складае бiля 100 тис. штук на га. Для формування зазначеноi густоти посiви у фазi 4-х листочкiв прорiджують виконуючи боронування легкими боронами на малих швидкостях поперек рядкiв. Виконанням прорiдження нi в якому разi нехтувати не можна, бо навiть при мiжряддях у 70 см i кiлькостi рослин бiля 10 штук на погонний метр – ризикуемо отримати “траву”, що суттево знизить урожай та якiсть зерна. Замiтимо, що занадто розрiдженнi посiви крiм втрати врожайностi ведуть ще й до втрати здiбностi рослин соризу заглушити бур’яни та очистити вiд них поле пiд культури слiдуючого сезону. Пiсля прорiдження залишаеться виконати 1-2 мiжряднi культивацii та чекати визрiвання урожаю. Правда, дуже рiдко, але в окремi роки на молодi рослини соризу може напасти попелиця та завдати значноi шкоди . При виявленi цього шкiдника посiви необхiдно обробити препаратами типу БI – 58.
Ось такi загальнi умови успiху при вирощуваннi соризу, хоча кожен агроном хто займаеться чи спробуе займатися цiею культурою в силу ii молодостi обов’язково внесе до викладеного i своi власнi тонкощi.
За своею природою сориз – рослина ранньостигла i його фiзiологiчна зрiлiсть настае через 105-110 днiв пiсля появи сходiв. Проте через високу ремонтантнiсть та частi cерпневi опади технiчна його стиглiсть та строки збирання припадають в основному на вересень. Але про збирання урожаю поговоримо слiдуючим разом коли прийде час.
Ще раз хочемо наголосити, що сориз – рослина високоi культури землеробства i нiкому не пробачае спрощених пiдходiв та не квалiфiкованих дiй. Тiльки тих господарiв, хто мае достатньо знань, вмiння, натхнення та любовi до цiеi культури, сориз сповна вiддячить щедрим урожаем.
