Україна – одна із світових лідерів у виробництві зернових, зернобобових та олійних культур. Тому зернова та зернопереробна галузь займають провідне місце в структурі аграрного сектору економіки держави, визначають основу економічної та продовольчої безпеки країни. Від рівня ефективності розвитку зернової та зернопереробної галузей залежить добробут населення, гарантування продовольчої безпеки країни, експортні можливості.
Незважаючи на високий об’єм експорту зерна, майбутнє України у збільшенні виробництва продуктів переробки зерна: традиційних – борошна та продуктів із нього (хліба, печива, макаронних виробів тощо), круп’яних продуктів, пластівців, сухих сніданків; а також продуктів поглибленої переробки (глютену, крохмалю, та їх похідних).
На сучасному етапі розвитку традиційних зернопереробних виробництв розрізняють агрегатні та комплектні виробництва, а також виробництва, що створюються за індивідуальними проєктами.
Агрегатні виробництва являють собою комплект обладнання, що реалізує апробовану транспортно-технологічну схему. У заводських умовах таке обладнання збирається на штатному каркасі (рамі) та оснащується всіма необхідними комунікаціями для запуску. Як правило, агрегатні виробництва – це виробництва невеликої продуктивності та габаритів, що виготовляються серійно. Основною перевагою агрегатних виробництв є швидке їх складання та запуск у роботу в різних пристосованих будинках із забезпеченням гарантованого результату.
Комплектні виробництва являють собою комплект машин та комунікацій, що монтуються на попередньо зведені будівельні конструкції у передбачуваному місці експлуатації, та реалізують типову технологічну схему. Як правило, комплектні виробництва – це виробництва середньої та великої продуктивності. Відмінною їх особливістю є необхідність зведення будівельних конструкцій, проведення всього комплексу монтажних та пусконалагоджувальних робіт на місці експлуатації. Оскільки комплектні виробництва реалізують перевірені практикою рішення, то результат від їхнього впровадження цілком прогнозуємо.
Виробництва за індивідуальними проектами створюють у тих випадках, коли вимоги Замовника не можуть бути задоволені номенклатурою агрегатних та комплектних виробництв. Як правило, до таких випадків належить необхідність «вписати» виробництво в існуючу будівлю, надати тій чи іншій технології додаткові можливості чи універсальність, задати величину продуктивності переробки, відмінну від низки існуючих величин тощо. Створення виробництв за індивідуальними проектами включає повний комплекс проектних, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт. Відмінною особливістю таких об'єктів є підвищені терміни впровадження, особливо на етапі пусконалагоджувальних робіт.
