▷ Совершенствования технологии производства крупы из гороха. Внедрение лущильно-шлифовальных машин

Практика вдосконалення технології виробництва круп з гороху

Практика вдосконалення технології виробництва круп з гороху.

 Верещинський О.П., генеральний директор, доктор технічних наук

Шевченко О.В., начальник відділу розробок та впроваджень ТОВ «ОЛИС»

     Розвиток  споживчого ринку товарів визначає актуальні напрямки вдосконалення технологій їх виробництва.   Так, аналіз сучасної кон’юктури ринку круп виявляє стійку перевагу в попиті на горох колений.

Традиційна технологія виробництва круп з гороху передбачає виробництво гороху коленого разом з горохом цілим у встановленій пропорції. Збільшення виходу гороху коленого, а тим більше виробництво гороху тільки коленого традиційною технологією не передбачено. В арсеналі існуючих технологічних операцій та машин для їх реалізації спеціальні засоби вирішення зазначеної задачі відсутні. Але практика показує, що розробка та використання нового обладнання дозволяє ефективно вирішити вказану потребу, а також забезпечити суттєве скорочення технології переробки та зменшення її енергоємності.

За традиційною технологією [1, 2] для лущення гороху використовуються машини типу А1-ЗШН. Необхідна технологічна ефективність їх роботи забезпечується попереднім фракціонуванням зерна гороху з обробкою крупної і мілкої фракції окремо на двох послідовних лущильно-шліфувальних системах. Разом з тим, випробування сучасної лущильної машини конструкції «Каскад» виявило можливість  ефективної реалізації  операції лущення гороху без попереднього фракціонування і на одній лущильно-шліфувальній системі.

Перевірка ефективності сортування лущеного гороху, отриманого без попереднього фракціонування зерна показала, що використання сит з продовгуватими отворами розміру 4,0х20 і навіть 4,2х20 надійно забезпечує повне виділення гороху коленого в проходову фракцію і унеможливлює попадання до її складу мілкого гороху цілого.

Таким чином, впровадження лущильно-шліфувальних машин конструкції «Каскад» в технологію переробки гороху дозволяє повністю виключити операцію фракціонування, а замість чотирьох систем лущення передбачати тільки одну.<.p>

Для подрібнення цілого гороху на сім’ядолі була розроблена машина марки МКГ ударної дії відцентрового типу. Названа машина складається з ротору, що забезпечує розгін зерна до певної швидкості, та відбивального кільця з поверхнею спеціального профілю. Випробовування такої машини показали, що інтенсифікація подрібнення гороху за рахунок збільшення швидкості обертання ротору неодмінно тягне за собою збільшення вмісту мучки та дрібки. Тому для кожної партії гороху необхідно вибирати найбільш прийнятний режим подрібнення, отриману суміш сортувати, а виділений цілий горох направляти на повторне подрібнення.

Традиційна технологія переробки гороху [1, 2] включає полірування лущеного гороху, як цілого так і коленого. Проведення такої операції де що покращує товарний вигляд крупи, але не впливає на підвищення її харчової цінності і веде до збільшення  вартості. За таких умов полірування круп гороху   не є обов’язковою умовою для успішного їх продажу і як показує практика, в більшості випадків, може бути виключене.

Зазначені новації повною мірою реалізовані при розробці технологічної схеми  (Рис.1) виробництва круп з гороху для універсальних крупоцехів малої потужності «ОПТИМАТИК-К». Названі крупоцехи продуктивністю 7 і 15 т/добу серійно випускаються ТОВ «ОЛИС» з використанням патенту України на винахід [4]. Досвід роботи цілого ряду таких виробництв показує, що фактичний вихід при отриманні гороху цілого і гороху коленого забезпечений у межах 83-85%, а при отриманні тільки гороху коленого – 80-82% по відношенню до зерна після зерноочистки. При цьому затрати електроенергії на переробку однієї тони зерна складають 32-34 кВт год.

За схемою, що наведена на рис. 1  можливе створення переробки гороху будь-якої продуктивності з використанням обладнання більшої потужності, що є у нашому арсеналі.

Як відомо, сім’ядолі у зерні гороху складають 90-94 % від його маси [2], тому навіть з урахуванням наведених результатів є актуальним і перспективним подальший пошук засобів підвищення виходу круп з гороху.

 

Література:

1. Крошко Г.Д. Правила організації і ведення технологічного процесу на круп’яних заводах. [Текст] / Г.Д. Крошко [та ін.]. – К.: Віпол, 1998. – 145c.

2. Шутенко Є.І. Технологія круп’яного виробництва [Текст] / Є.І. Шутенко, С.М. Соц. – К.: Освіта України, 2010. – 272с.

3. Универсальные крупоцеха «ОПТИМАТИК-К- 07» и  «ОПТИМАТИК-К- 15»  [Эл. ресурс]. – Режим доступа: www.olis.com.ua

4. Пат. № 99424 Україна, В02В 3/02 (2006.01). Установка для виробництва гороху коленого [Текст] / О.П. Верещинський ; патентовласник Верещинський О.П. – №а 2011 13880 ; заявл. 25.11.2011; опубл. 10.08.2012 ; Бюл. №15. – 4c.

Опубликовано в
scroll-up-arrow
This site is registered on wpml.org as a development site.