СОРИЗ – нова культура в нове тисячоліття!
Соколов Вячеслав Михайлович, генеральний директор селекцiйно-генетичного iнституту УААН, кандидат сiльськогосподарських наук, член-кореспондент УААН;
Дремлюк Григорiй Купрiянович, головний науковий спiвробiтник СГI УААН, доктор сiльськогосподарських наук.
Верещинський Олександр Павлович, голова правлiння ЗАТ «Украгропрод», кандидат технiчних наук.
Пройшло вже бiльше 15 рокiв, як в селекцiйно-генетичному iнститутi (м. Одеса) та Молдавському iнститутi кукурудзи i сорго, в рамках Пiвденно-Захiдного селекцентру були розпочатi дослiдження з практичного використання вiддаленої гiбридизацiї мiж зерновим сорго та його дикими родичами. Отриманi першi гiбриднi форми не могли задовiльнити сiльськогосподарське виробництво. В пошуках подальших рiшень, нашi молдавськi колеги повернулися до селекцiї звичайних гiбридiв харчового сорго, а вченi cелекцiйно-генетичного iнституту (м.Одеса) за допомогою спецiально розробленого способу селекцiї (а.с.СРСР № 843874) виконали новий цикл cкладних схрещувань з використанням рiзних рисозерних форм.
В процесi cелекцiї кращих генотипiв приходилося змiнювати та корегувати безлiч характеристик, вiд архiтектонiки рослин та хiмiчного складу зерна до органолiптичних та харчо-смакових властивостей крупи. Так, свiтлозернi форми навiть «перефарбували» у жовтувато-сонячний колiр за допомогою генетичних методiв, щоб придати крупi привабливого вигляду. Проведена робота дозволила створити оригiнальний початковий матерiал на основi якого було синтезовано першi українськi cорти, що ознаменували появу нової круп’яної культури пiд назвою «сориз», тобто сорго рисозерне.
На вiдмiну вiд iнших гiбридiв, наприклад, вiд харчового сорго молдавської селекцiї, сорти соризу гармонiйно поєднали життєву силу сорго та харчо-смаковi переваги рису. В оптимальних умовах сорти соризу формують урожай зерна до 50 ц/га, а в гостропосушливих — не меньше 30 ц/га. Зерно соризу характеризується пiдвищеною твердiстю (до 30 стандартних одиниць по мiжнароднiй класифiкацiї), скловиднiстю 85-95 %, вмiстом бiлку 13,5-15,0 %, хорошими смаковими якостями крупи, що зумовлює його високотехнологiчнiсть переробки та значну харчову цiннicть. У 1995 роцi один з наших кращих на той час сортiв, що були переданi на Державне сортовипробовування, Одеський — 302 пiдтвердив своi переваги i був визнаний нацiональним стандартом України.
Оцiнкою особливостей зерна соризу, визначенням напрямкiв його використання та створенням наукового пiдгрунтя для подальшої розробки технологiй займалися фахiвцi Одеського бiотехнологiчного iнституту, НВА «Одеська бiотехнологiя» Одеської Державної академiї харчових технологiй та ряду iнших установ.
Вивчення агротехнiки вирощування соризу теж проводилося рядом колективiв, зокрема Херсонським iнститутом зрошувального землеробства, куди направлялись нашi cорти для випробовувань i що дало можливiсть нашим колегам зiбрати експерементальний матерiал по агротехнiцi культури та оцiнити її сiльськогосподарське значення.
Результати зазначеної роботи i служили курсом для подальшої селекцiї.
Нажаль, занепад вiтчизняної науки через брак фiнансування не дозволив своєчасно створити умови для промислового впровадження культури. Однак iнтерес до неї рiс i в роботу по «вдосконаленню» в рiзних мiсцях стихiйно включались новi сили: агрономи ставали «селекцiонерами», а пiдприємцi — «агротехнiками» та «фахiвцями — зернопереробниками». На тлi вiдсутностi вiрогiдної та науково-обгрунтованої iнформацiї виникли рiзнi тлумачення i дiї, що суперечать здоровому глузду. Так, в де-яких публiкацiях рекламного характеру соризу приписуються дивовижнi властивостi i в кращому випадку передруковуються вiдривчастi «шматки» давно iснуючих, незавершених науково-дослiдних робiт, навiть без натяку на їх джерело. Для вирощування пропонується насiння сумнiвного походження, яке можна лише умовно назвати соризом, а кустарне, безконтрольне виробництво, що заполонило зернопереробку i готове виробляти будь-що i будь з чого загрожує остаточно «вдосконалити» культуру до неїстивного рiвня.
Так, сориз занадто довго був культурою лише дослiдних дiлянок та лабораторiй, але все-таки наукова робота по його впровадженню не припинялась хоч i без передчасноi «реклами» та має результати. На сьогоднi сорти одеської селекцiї мають високий рiвень самовiдновлювального гетерозису i по продуктивностi не поступаються гiбридам. При спецiальному способi посiву наш сорт Сюрприз показав урожайнiсть 88,0 ц/га, а сорт Олiмп — 93,4 ц/га. Сорти Одеський — 333, та Сюрприз пройшли Державнi випробовування i запропонованi у Реєстр сортiв рослин України на 2000 рiк. Ряд експерементальних сортiв характеризується унiкальними властивостями, що до вмiсту фiзіологiчно активних речовин, наприклад токоферролу i можуть при закiнченнi вiдповiдних дослiджень роздивлятися як джерело сировини для продуктiв дитячого, дiєтичного, лiкувально-профiлактичного чи гериатричного харчування. Однак вiльна репродукцiя наших сортiв як i вiдбiр iз них «нових» може привести до втрати їх генетичної конституцiї, а з нею — продуктивностi i найцiннiших властивостей.Ось чому ми не рекомендуємо використовувати насiння невiдомого походження i щоб запобiгти компроментацiї культури звертаємося з проханням не вживати назву «сориз» до матерiалу не одеської селекцiї.
В останнi п’ять рокiв питання завершення формування науково-дослiдницького забеспечення необхiдного для промислового впровадження культури стали предметом уваги фахiвцiв ЗАТ «Украгропрод» (м.Одеса). У спiвдружностi з науковцями вже перерахованих установ та НВО «СIМО»(м.Одеса), консультативнiй пiдтримцi фахiвцiв Київського Державного унiверситету харчових технологiй та Київського науково-дослiдного iнституту харчовоi хiмiї було проведено аналiз iснуючих дослiджень та виконано ряд нових, яких не вистачало для цiлiстного вирiшення практичних проблем. У результатi створено нормативну базу, узгоджену з Мiнiстерством охорони здоров’я України, що регламентує умови заготовки та використання зерна соризу на продовольчi цiлi i якiсть продуктiв переробки. Розробленi технологiї виробництва крупи та де-яких iнших продуктiв поглибленоi переробки при рiзному аппаратурному забезпеченнi, проведено їх апробацiю, визначено кращi з точки зору мiнiмiзацiї затрат та реалiзацiї вимог дотримання якостi.
Виконана робота дозволила у 1999 роцi ЗАТ «Украгропрод» при сприяннi сiльськогосподарських пiдприємств та Аліягського ХПП Одеської областi, Сорокського КХП Вiнницької областi, ряду виробникiв харчовоi продукцiї провести виробничий експеремент з промислового вирощування та переробки зерна соризу, його використання у харчовiй промисловостi. У ходi експерименту вперше перевiрялися та вiдпрацьовувалися органiзацiйнi, технiчнi, технологiчнi i економiчнi аспекти вирощування соризу великими масивами, перевалки, переробки на багатотонажних потужностях та застосування в умовах господарювання що складаються.
Результати показують, що cтворене на сьогоднi науково-технiчне забезпечення є достатнiм, а сама культура є готовою для промислового використання. До стримуючих факторiв слiд вiднести падiння загальної культури сiльськогосподарського виробництва та переробки, низький рiвень їх матерiально-технiчного забезпечення. Стимулюючими факторами є висока технологiчнiсть культури в цiлому та зерна, серйозна зацiкавленнiсть споживачiв перспективами використання. Аналiз формування собiвартостi продуктiв переробки зерна соризу та тенденцiй на ринку зернопродуктiв показує, що ця культура може бути вигiдною як для тих, хто її вирощуватиме так i для тих хто буде її переробляти, використовувати та споживати.
